Адвокати пропонують свої послуги у вирішенні спорів поза судового розгляду
Криза судочинства: потрібні нові способи розв'язання конфліктів
За Конституцією всі правовідносини в Україні можуть бути предметом судового розгляду. Але чи завжди ефективним є розв'язання того чи іншого спору у суді?
Перше, що приходить на думку про суд, це невтішна статистика щодо низького рівня довіри населення до судової системи України. Наразі багато з тих, хто має досвід участі у судовому вирішенні конфлікту, розчаровані у можливостях Феміди. Часто не тільки прийняте рішення, але й окремі дії суду щодо розгляду справи не сприяють вирішенню конфлікту. Це можна спостерігати на прикладі численних оскаржень сторонами як окремих процесуальних дій суду, так і кінцевого рішення. Непоодинокими є випадки скасування вищестоящим судом рішення і направлення справи на новий розгляд. Та й рішення суду за такого розвитку подій навряд чи буде виконане сторонами добровільно, що вимагає процедури примусового виконання. Усе це вкупі означає витрати часу, коштів і нервів учасників спору. Тому досить часто державне судочинство не можна вважати ефективним способом розв'язання конфліктів.
У багатьох країнах, у тому числі й тих, у яких законодавство і порядок вирішення спорів у судах є близьким до українських (наприклад, у Німеччині), як альтернатива державному судочинству набула популярності медіація. За своєю суттю медіація являє собою техніки перемовин між сторонами конфлікту. Під час медіації сторони залишаються автономними, але вони разом за участю незалежного медіатора намагаються досягти взаємовигідного результату.
Медіація і адвокатська діяльність
Досвід країн, де медіація активно використовується у вирішенні спорів, показує, що попит на медіацію визначив становлення професії медіатора. В Україні також можна зустріти пропозиції щодо вирішення конфліктів поза судовою процедурою. Зокрема, на сайтах окремих юридичних фірм серед інших юридичних послуг вказується і медіація. Адвокати пропонують себе як медіаторів. Однак треба враховувати відмінність роботи адвоката і медіатора. Так, із конфліктами, які вирішуються у суді, адвокати працюють «на свого клієнта». Вони представляють позицію клієнта, намагаються до неї схилити суддю, а також представити позицію іншої сторони у невигідному світлі. Інакше кажучи, адвоката у суді можна назвати «інтелектуальним гладіатором», що захищає лише права свого клієнта. Медіатор зовсім в іншій ситуації. Він повинен бути нейтральним по відношенню до сторін конфлікту, хоча і може висувати сторонам пропозиції, давати поради правового характеру, допомагає оформити згоду сторін. Безсумнівно, це відповідає змісту роботи юриста. Однак при виконанні головного завдання медіатора - сприяння у досягненні згоди між сторонами - юристи доволі часто не володіють необхідними знаннями і навичками. Для медіатора важливими є, по-перше, навички, пов'язані з встановленням ефективних робочих і довірливих відносин із кожною з конфліктуючих сторін. По-друге, це навички, пов'язані з посиленням у сторін конфлікту установок на співпрацю у вирішенні проблем. По-третє, це навички, що використовуються у розвитку творчого групового процесу та під час групового прийняття рішень (щось близьке до «мозкового штурму»). Це допомагає сторонам збільшити набір можливих альтернатив, а також полегшує досягнення домовленостей. По-четверте, доречно, щоб медіатор був експертом з відносин, стосовно яких виник спір. Такий медіатор на основі свого досвіду може допомогти із рішенням, яке навіть не спаде на думку сторонам.
Не всі юристи володіють такими навичками. Тому не завжди юристам у питаннях розв'язання спору слід тягнути ковдру на себе. Класичним прикладом юридичного вирішення конфлікту між Іваном і Петром, які мають один лимон на двох, є ідея про поділ спільного майна у рівних частках, тобто шляхом його розрізання навпіл. Однак насправді це може не відповідати інтересам сторін. Медіатор акцентує увагу на інтересах сторін, які у процесі переговорів самі визначають, що Івану потрібен сік, а Петру - цедра для тіста, тому конфлікт може бути вирішено без ущемлення інтересів сторін.
Юридичний спосіб розв'язання спору полягає у вивчені позиції сторін, а не інтересу, що лежить у основі позиції. Як приклад можна назвати справи про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників (ст. 365 ЦК України). Хоча ця норма і містить вимогу «якщо таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника», однак юристи слово «інтереси» розуміють по-своєму: якщо є у власності інше подібне майно, то шкоди інтересам співвласника нема! Із таким розумінням інтересу адвокати складають позовні заяви, а судді приймають рішення. Подібна ситуація і зі спорами про поділ спадкового майна, у яких за основу береться переважно грошова вартість майна.
Важливо розуміти, що медіація - це ефективний спосіб ведення переговорів, а не покращена форма судового процесу чи посередництва. Для юридично мислячого медіатора не завжди легким є надання сторонам свободи у вирішенні конфлікту і прийнятті власного рішення. Такі медіатори у силу професійного досвіду, звичок, а то й амбіцій, схильні обмежувати автономію сторін у розв'язанні конфлікту, можуть втручатися у переговори і навіть нав'язувати сторонам модель рішення навіть попри правило, що будь-яке спільно погоджене рішення сторін є кращим за найдосконаліше рішення, запропоноване третьою стороною. Багато хто із дослідників теоретичних аспектів медіації застерігають від юридизованого характеру процедури медіації, бо у такому разі вона може розділити долю третейського судочинства, яке із часом увібрало у себе усі недоліки державного судочинства.
Та все ж участь юристів у розвитку медіації в Україні відкидати ні в якому разі не можна. Роль юриста може бути і допоміжною. Адже сенс медіації - у прийнятті сторонами спільного рішення, яке вони будуть виконувати. Тому це рішення повинно бути належно оформленим і відповідати закону. А це вже робота юриста. До речі, доволі цікавим є німецький досвід участі у процедурі медіації не тільки адвокатів, але й нотаріусів, які самі виступають медіаторами, а також посвідчують прийняте сторонами рішення.
Споріднені публікації, за тегами: Юрист