На першому судовому засіданні було винесено ухвалу про залишення заяви без розгляду. Головуючий пояснював це тим, що потрібно звертатись до суду у порядку позовного провадження, а не окремого, оскільки є спір про право власності. Крім того, заявниця пропустила строк для прийняття спадщини. Цю ухвалу нами було оскаржено. Апеляційний суд скасував її і направив справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції. Хоча через апеляційне оскарження було втрачено багато часу, однак це змінило настрій головуючого із відверто ворожого на нейтральний. У суді були допитані свідки, а також були надані квитанції про оплату житлово-комунальних послуг. На підставі цих матеріалів заяву було задоволено.
Позовні вимоги задоволено судом повністю: зобов’язано Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» і Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою і будинком, а також зобов’язано КП «Житлоінвестбуд-УКБ» провести дорогу із асфальтним покриттям для проїзду до будинку та земельної ділянки.
У матеріалах справи були відсутні докази (наприклад, свідоцтво про право власності, витяг БТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно, договір із власником) які б дозволили встановити стягувача як балансоутримувача будинку, що визначає його право вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, а також договір на надання житлово-комунальних послуг або договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій із копією рішення органу місцевого самоврядування щодо тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, який було б укладено із боржником.
Для доведення позовних вимог гр. А мною було заявлено клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи для встановлення належності моєму клієнту підпису, зробленого на довіреності. Для цього були надані вільні зразки підпису мого клієнта. Клопотання було задоволено судом.
У випадках, коли матеріальне правовідношення тісно пов'язане з особою суб'єкта, правонаступництва матеріального, а відтак, і процесуального не може бути. Права відчужувача за договором довічного утримання не можуть переходити до інших осіб у порядку правонаступництва. Глава 57 Цивільного кодексу України цього не передбачає. Зокрема, безумовною підставою для припинення договору довічного утримання є настання смерті відчужувача, що передбачено частиною 2 статті 755 Цивільного кодексу України. У цій ситуації договір вважається виконаним.
Експертний висновок є не беззаперечним фактом, а одним із доказів, який повинен оцінюватись у сукупності з іншими доказами у справі. Із точки зору презумпції психічного здоров’я експерти повинні конкретно зазначити у акті експертизи психічні порушення особи. Згідно ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» психічні розлади – це розлади психічної діяльності, визнані такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті. Відповідно до статті 7 цього Закону діагноз психічного розладу встановлюється відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів діагностики та Міжнародної статистичної класифікації хвороб, травм і причин смерті, прийнятих Міністерством охорони здоров'я України для застосування в Україні. А оскільки із матеріалів справи не вбачається, що лікарями, або експертами діагностовано такі порушення у підекспертної особи, то вважається, що ніяких психічних порушень не було.
Як і завдаток, аванс служить доказом укладення договору, але, на відміну від завдатку, не є способом забезпечення виконання зобов’язань. Тому будь-яка попередня плата вважається авансом, якщо в письмовій угоді сторін немає прямої вказівки на те, що ця плата є завдатком.
Суб'єкти цивільних правовідносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.
Орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу. Невиконання рішення суду є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, а тривале виконання кваліфікується як невиправданий тягар, який покладається державою на особу, на користь якої винесено рішення судом.
За шкоду, заподіяну товариству стягненням штрафу, матеріальну відповідальність несуть винні в цьому керівники та їх заступники.
На відміну від звільнення за власним бажанням при припиненні трудового договору за угодою сторін можливості відкликання працівником своєї заяви не передбачено.