Суд прийняв мою позицію і задовольнив позовні вимоги гр. К: визнано протиправними дії Київської регіональної митниці щодо відмови гр. К. провести митне оформлення автомобіля з наданням пільг, як працівнику дипломатичної служби, який перебував за кордоном у довготривалому відрядженні та повертаються в Україну; зобов’язано Київську регіональну митницю здійснити митне оформлення автомобіля на ім’я гр. К.
У інтересах клієнта гр. С мною було підготовлено адміністративний позов, а також надано правову допомогу у справі про скасування постанови, винесеної інспектором ДПС про притягнення гр. С до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості.
Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає залежності права платника податків на податковий кредит від обставин господарської діяльності його контрагентів, у тому числі від визнання недійсними установчих документів таких контрагентів з моменту реєстрації. Має значення лише наявність належним чином оформлених податкових накладних та докази фактичної сплати сум податку на додану вартість в ціні придбаних товарів чи послуг.
Мотивувальна частина рішення суду не може відповідати лише змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником ДАІ, а повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.
Відповідальність за сплату податку на додану вартість до бюджету несе особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом своїх зобов’язань зі сплати податку.
Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не aктом податкового органу. Вказані в такому акті факти є суб'єктивною думкою працівника податкового органу.
За змістом пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» заява щодо безоплатної передачі земельної ділянки повинна була бути вирішена виключно на пленарному засіданні сільської ради. Постійна комісія з питань земельних відносин сільської ради таких повноважень не має.