Окружний адміністративний суд м. Києва розглянув справу за позовом вкладника банку «Дельта Банк» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію цього банку про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
У судовому засіданні представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб навів такі аргументи проти заявленого позову: 1) зазначив про незаконність зарахування коштів на депозитний рахунок позивача від третьої особи, при цьому послався на пункти 10.19 і 10.20 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах; 2) отримання позивачем коштів на вкладний рахунок коштів від іншої особи є ознакою подрібнення власником великого рахунку з метою наступного відшкодування за рахунок Фонду; 3) договір банківського вкладу, укладений позивачем, є нікчемним, бо третя особа, яка перерахувала позивачу кошти, отримала переваги перед іншими вкладниками банку.
Інтереси позивача у цій справі представляє адвокат Стеценко Юрій, який у обґрунтування позову пояснив: 1) визнання нікчемним договору банківського вкладу лише з мотивів перерахування коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою не ґрунтуються на нормах законодавства. Позиція представника Фонду ніяким чином не аргументована, бо зарахування на вкладний рахунок грошових коштів для вкладника від третьої особи узгоджується з вимогами чинного законодавства: статтею 1062 Цивільного кодексу України, пунктом 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах передбачено, що на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок; 2) обставин, які б свідчили про наявність причинно-наслідкового зв'язку між укладеним позивачем договором банківського вкладу та настанням негативних для банку наслідків, що являються підставами для визнання такого правочину нікчемним, по справі не встановлено. Представник Фонду не назвав таких обставин. Також не надано доказів і не приведено аргументів у чому полягає незаконність дій позивача; 3) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не надано доказів на підтвердження факту того, що дії третьої особи щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечить закону. Власник коштів сам розпоряджається ними; 4) віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних, проблемних, запровадження тимчасової адміністрації не можуть бути підставами для визнання нікчемним укладеного позивачем договору банківського вкладу; 5) нічим не обґрунтованим є посилання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на подрібнення власниками великих рахунків і перерахування грошових коштів на рахунки інших фізичних осіб в сумах до 200000 грн., домовленості між власниками вкладів і працівниками ПуАТ «Дельта банк». Це лише узагальнення, які не мають нікого відношення до учасників справи. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що встановлено ст. 61 Конституції України. Законодавством України не передбачена відповідальність однієї особи за дії іншої особи.
Суд задовольнив позовні вимоги вкладника банку «Дельта Банк» повністю:
- визнав протиправним та скасував рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» про нікчемність договору банківського вкладу,
- зобов'язав Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу у розмірі 200000 гривень за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.