Текст питання:
Моя колишня дружина звернулась в суд про стягнення з мене аліментів. Я не заперечував проти аліментів на утримання дитини. Вже відкрито виконавче провадження. Я військовий пенсіонер. Аліменти відраховують із моєї пенсії. Але мені стало відомо, що за зверненням колишньої дружити державний виконавець наклав арешт на мій будинок. Заборгованості у меня нема і не було. На моє питання, скільки буде тривати арешт майна, державний виконавець відповів, що поки буду платити аліменти. Він боїться скарг моєї колишньої дружини. Нашому сину 15 років. Невже арешт буде залишатись ще 3 роки, а може й довше, якщо син піде вчитися далі? Допоможіть зняти арешт.
Відповідь: Якщо у вас нема заборгованості по сплаті аліментів і є постійний дохід, то накладення ще арешту на майно державним виконавцем незаконне. Якщо цей будинок - ваше єдине житло, то це додатковий аргумент для скасування арешту. Накладений арешт може скасувати начальник відділу державної виконавчої служби, у якому працює цей державний виконавець, а також суд. Пропоную вам звернутись спочатку із заявою до начальника відділу виконавчої служби. Якщо відмовить, то слід звертатись із позовною заявою до суду. Пропоную вам зразок заяви до начальника відділу державної виконавчої служби.
Начальнику ВДВС Святошинського
районного управління юстиції у м. Києві
ЗАЯВА
Державним виконавцем ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Голубом М.М. у виконавчому провадженні № 1111 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження щодо належного мені будинку № 8 по вул. Зеленій у м. Києві.
Це виконавче провадження відкрито за виконавчим листом, згідно якого стягнуто з мене на користь моєї колишньої дружини Дяченко К.Ю. аліменти на утримання нашого неповнолітнього сина Андрія, в розмірі Х грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ч. 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 11 цього ж Закону встановлено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 3 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.
Крім того, згідно частин 1 і 2 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем.
Отже, Законом України «Про виконавче провадження» становлено, що
- державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника лише у встановленому цим Законом порядку,
- у разі порушення цього порядку начальник відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, знімає арешт.
Звертаю увагу на порушення державним виконавцем Голубом порядку накладання арешту, встановленого Законом України «Про виконавче провадження», у виконавчому провадженні № 1111.
1. Як вбачається із мотивувальної частини постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 1111, цей арешт накладено Голубом відповідно до заяви стягувача. Під час здійснення цього виконавчого провадження Голуб знав, що я є військовий пенсіонер, бо аліменти стягуються із моєї пенсії.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на пенсію боржника.
У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що пенсія - це гарантоване державою право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. Фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни.
Відповідно до ч. 1 статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Із моєї пенсії щомісячно здійснюється відрахування аліментів на утримання дитини, про що було відомо державному виконавцю. Це підтверджується наявною у матеріалах виконавчого провадження довідкою Управління Пенсійного фонду України, із якої вбачається відрахування аліментів із моєї пенсії щомісячно.
2. Згідно частини 1 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до ч. 5 статті 52 цього ж Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Згідно ч. 2 ст. 74 цього ж Закону у разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника.
Але наявність у мене щомісячної пенсії дозволяє реальне стягнення аліментів. Заборгованості по сплаті аліментів не було і нема. Тому накладення ще арешту на належний мені будинок є надмірним заходом примусового виконання рішення. Це порушує моє право приватної власності
Відповідно до чостин 1 і 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
3. Звертаю увагу що частиною 6 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Належний мені будинок є моїм єдиним житлом.
4. Згідно ч. 1 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на будинок фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Відповідно до ч. 1 статті 68 цього ж Закону стягнення на пенсію звертається у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.
Але моя пенсія дозволяє у повному обсязі здійснювати сплату аліментів за виконавчим листом.
Отже, за змістом статті 52, 57, 63, 68, 74 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця Голуба не було підстав виносити постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 1111. Стягнення аліментів є можливим шляхом відрахувань від моєї пенсії. А тому при відсутності боргу по аліментах і реальної можливості стягнення аліментів із пенсії, накладення ще арешту на будинок не було необхідним для виконання рішення суду і не відповідає нормам Закону України «Про виконавче провадження». Ця постанова державного виконавця має бути скасована, а арешт знятий. При цьому права стягувача не будуть ніяким чином порушені.
На підставі вище викладеного прошу:
1. Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 1111, винесену державним виконавцем ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Голубом М.М.
2. Зняти арешт та заборону здійснювати відчуження із належного мені будинку № 8 по вул. Зеленій у м. Києві.