До мене звернулась В. щодо можливості оформлення спадщини після смерті її матері М. Спадщиною за законом була ½ квартири, інша ½ належала моїй клієнтці. Хоча В. уже зверталася до нотаріальної контори щодо оформлення спадщини, але їй було відмовлено через пропуск шестимісячного строку звернення. Підтвердити поважність пропуску цього строку не було чим, тому звертатись до суду із позовом про поновлення строку для прийняття спадщини було ризиковано.
Було встановлено, що В. і М. проживали окремо. У М. була прогресуюча форма раку. В. доглядала М., яка потребувала постійного догляду. Мною було зроблено адвокатський запит до медичного закладу, де лікувалась М. незадовго до смерті. Із отриманої відповіді вбачалась хвороба М. і час її лікування, зокрема, час проходження нею хіміотерапії. На підставі того, що В. доглядала М. у останні дні життя, яка потребувала постійного догляду, було підготовлено заяву про встановлення факту постійного проживання моєї клієнтки із спадкодавцем і прийняття спадщини.
Важливо вказати, що на першому судовому засіданні було винесено ухвалу про залишення без розгляду заяви В. Головуючий пояснював це тим, що В. потрібно звертатись до суду у порядку позовного провадження, а не окремого, оскільки є спір про право власності. Крім того, В. пропустила строк для прийняття спадщини. Цю ухвалу нами було оскаржено. Апеляційний суд скасував її і направив справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Хоча через апеляційне оскарження було втрачено багато часу, однак це змінило настрій головуючого із відверто ворожого на нейтральний. У суді були допитані свідки – сусідка померлої М. і цивільний чоловік В. Також були надані квитанції про оплату В. житлово-комунальних послуг. На підставі цих матеріалів заяву В. було задоволено судом. Нижче наводиться моє письмове пояснення по цій справі.
До Солом’янського районного суду
м. Києва
адвоката Стеценка Ю.В.
ПОЯСНЕННЯ
Шановний суд! Частиною 1 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За правилами частини 3 цієї статті спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Статтею 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Отже нормами ЦК України для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем (так звані «присутні спадкоємці»), встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
При вирішенні питання про постійне проживання В. із М. у квартирі №10 по вул. Б., 36 у м. Києві із 2006 р. до дня смерті останньої у 2007 р. не має значення реєстрація В. за іншою адресою. Адже відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 23 постанови від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
Постійне проживання В. із М. після проходження останньою хіміотерапії до дня смерті М. підтвердила свідок – Л., яка мешкає із 1985 р. у сусідній квартирі, де мешкала М. із 1988 р. Л. близько спілкувалася із М. і тому остання розповіла про свою хворобу. Після того, як В. почала постійно проживати із матір’ю і доглядати за нею після хіміотерапії, вони часто спілкувались, заходили одна до одної в гості, ділилися своїми переживаннями за стан М. Зі слів Л., ніхто інший, окрім В. не проживав із М. і не доглядав її.
Постійне проживання В. із М. у квартирі №10 по вул. Б., 36 у м. Києві до дня смерті останньої у 2007 р. також підтвердив свідок Ф., із яким В. ведуть спільне господарство із 2000 р. і який допомагав В. у догляді за матір’ю до дня смерті.
Показання цих свідків співвідноситься із змістом листа Київської міської онкологічної лікарні, у якому вказано, що М. померла від прогресування раку, неодноразово лікувалась. Останній раз пройшла хіміотерапію у 2006 р.
В., як єдина донька, весь час доглядала М. за час її хвороби. Після останньої хіміотерапії стан М постійно погіршувався, вона вже не могла самостійно пересуватись, потребувала постійного догляду.
Протягом шести місяців з часу відкриття спадщини В. не заявляла про свою відмову від спадщини. Про це свідчать матеріали, що надійшли від Першої нотаріальної контори м. Києва. Також ці матеріали підтверджують відсутність інших спадкоємців. А отже, згідно з ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України В. як єдиний спадкоємець першої черги за законом вважається такою, що прийняла спадщину.
Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» діями, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.
Доказами прийняття В. у спадщину ½ частини квартири № 10 по вул. Б., 36 у м. Києві є оплачені нею рахунки за житлово-комунальні послуги за квартиру за 2007-2010 рр.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем може бути копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини.
На підставі викладеного прошу задовольнити заяву В. про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем і прийняття спадщини. Дякую за увагу.
Позовні вимоги гр. Ч задоволено судом повністю: зобов’язано Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» і Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації не чинити перешкод гр. Ч у користуванні земельною ділянкою і будинком.
Для доведення позовних вимог гр. А мною було заявлено клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи для встановлення належності моєму клієнту підпису, зробленого на довіреності. Для цього були надані вільні зразки підпису мого клієнта. Клопотання було задоволено судом.
У матеріалах справи були відсутні докази (наприклад, свідоцтво про право власності, витяг БТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно, договір із власником) які б дозволили встановити стягувача як балансоутримувача будинку, що визначає його право вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, а також договір на надання житлово-комунальних послуг або договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій із копією рішення органу місцевого самоврядування щодо тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, який було б укладено із боржником.
Споріднені публікації, за тегами: Адвокат