Закрито провадження у справі щодо водія

  2017-09-15 09:48:19

Шевченківський районний суд м. Києва розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо водія, стосовно якого інспектор поліції склав протокол про керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння (ст. 130 КУпАП).

Фабула справи. Поліцейський патруль у нічний час запинив автомобіль через наявність на ньому пошкоджень. Інспектор поліції посвітив ліхтариком у очі водія і запідозрив, що той перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Запропонував пройти медичний огляд. Водій погодився. Під час медичного огляду водій не зміг здати аналіз сечі. Лікар-нарколог у акті огляду записав, що водій ухиляється від здачі аналізу. У висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння лікар-нарколог записав про наявність ознак наркотичного сп'яніння у водія. На підставі цього висновку інспектор поліції склав на водія протокол про адміністративне правопорушення про керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння. 

Захисником водія у суді був адвокат Стеценко Юрій.

Захисник заявив клопотання про направлення матеріалів справи до Управління патрульної поліції в м. Києві на дооформлення та на додаткову перевірку щодо встановлення події адміністративного правопорушення. Клопотання ґрунтувалось на тому, що інспектор поліції послався у протоколі про адміністративне правопорушення на доказ, якого не було у матеріалах справи. Ось зміст цього клопотання:

До Шевченківського районного

суду м. Києва

 судді Хардіній О.П.

 адвоката Стеценка Ю.В.

справа № 761/24491/17

 

КЛОПОТАННЯ

 Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.

Згідно ч. 1 ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат. Ці особи мають право заявляти клопотання.

Вчинення адміністративного правопорушення повинно бути доведено належними та допустимими доказами, оскільки адміністративне правопорушення у всьому цивілізованому світі - це «малий злочин», при доведенні вчинення якого діють ті ж вимоги, що й при доведенні скоєння злочину.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення записано: «Згідно протоколу медичного огляду № 0001 водій N керував ТЗ в стані наркотичного сп'яніння». Отже, обвинувачення щодо мого клієнта у скоєнні адміністративного правопорушення ґрунтується на протоколі медичного огляду № 0001. Але інспектор поліції послався на неіснуючий доказ.

Відповідно до п. 15-17 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 р. № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858 (надалі - Інструкція), передбачено, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Отже, вказаною інструкцією не передбачено складання протоколу медичного огляду для виявлення у водіїв транспортних засобів ознак наркотичного сп'яніння. Може бути або акт медичного огляду, або висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 7 КУпАП передбачає провадження в справах про адміністративне правопорушення тільки на основі суворого додержання законності.

Ст. 62 Конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена рішенням суду. Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування на особу, яка притягується до відповідальності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол є єдиним документом, у якому зазначається суть правопорушення, тобто це є фактично те обвинувачення, яке висунуто особі від імені держави відповідним державним службовцем.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Ці інші відомості, необхідні для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, встановлюються не протоколом медичного огляду, а висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Звертаю увагу, що Конституційний Суд України у рішенні від 22.12.2010 р. № 23-рп/2010 по справі про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (справа № 1-34/2010) вказав, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1 рішення). Серед основних прав і свобод людини і громадянина та гарантій їх дотримання і захисту Конституційний Суд України, зокрема, вказав і те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62 Конституції України) (п. 4).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» неприпустимим є спрощений підхід до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП. Визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

З огляду на наведене прошу направити матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно мого клієнта до Управління патрульної поліції в м. Києві на дооформлення, для належного виконання вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП та на додаткову перевірку щодо встановлення події адміністративного правопорушення з послідуючим направленням, за наявності для цього законних підстав, матеріалів справи на новий судовий розгляд з урахуванням положень ст. 38 КУпАП.

___________ адвокат Стеценко Ю.В.

 

Суд відмовив у задоволенні цього клопотання.

Захисник заявив клопотання про виклик до суду для допиту як свідків особу, яка перебувала у автомобілі разом із водієм під час зупинки автомобіля інспектором поліції, а також лікаря Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», який проводив медичний огляд водія. Суд задовольнив це клопотання частково, ухвалив викликати лише особу, яка перебувала у авто разом із водієм.

Після допиту свідка адвокат Стеценко Юрій заявив клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення. Ось зміст цього клопотання:

До Шевченківського районного

суду м. Києва

судді Хардіній О.П.

адвоката Стеценка Ю.В.

справа № 761/24491/17

 

КЛОПОТАННЯ

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Стаття 7 КУпАП передбачає провадження в справах про адміністративне правопорушення тільки на основі суворого додержання законності.

Ст. 62 Конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена рішенням суду. Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування на особу, яка притягується до відповідальності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол є єдиним документом, у якому зазначається суть правопорушення, тобто це є фактично те обвинувачення, яке висунуто особі від імені держави відповідним державним службовцем.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії записано: «Згідно протоколу медичного огляду № 0001 водій N. керував ТЗ в стані наркотичного сп'яніння».

Згідно ст. 130 КУПАП громадянина може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, якщо він:

- керував транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

- передав керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

- відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння має бути доведено результатами лабораторних досліджень, на підставі яких встановлюється діагноз.

Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 р. № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858 (надалі - Інструкція), не передбачено можливість встановлення діагнозу без лабораторних досліджень. Більше того, п. 7 і п. 8 розділу ІІІ цієї Інструкції встановлено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.

Обвинувачення щодо мого клієнта ґрунтується на тому, що він не здав аналіз сечі і тому лікар зробив висновок, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Однак ніяких методів діагностики не було зроблено. Це підтверджується актом медичного огляду.

Лікар-нарколог запропонував водію для встановлення стану наркотичного сп'яніння здати аналіз сечі. Зробити це без належної підготовки міг клієнт не міг у зв'язку зі станом здоров'я. У мого клієнта діагностовано сечокам'яну хворобу. Через цю хворобу у нього утруднене сечовипускання. Про це водій і лікарю-наркологу і інспектору поліції, що підтверджується зробленим ним записом у протоколі про адміністративне правопорушення. Копії  медичних документів (копія консультативного заключення уролога) про хворобу мого клієнта надано до суду.

Інструкцією не регламентовано час, протягом якого має бути проведено огляд спеціалістом.

Висновок № 0001 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, був складений 09.07.2017 р. в 3.00 год. Цей висновок був складений на підставі Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 0001. Як записано у п. 6 цього Акту, огляд водія був проведений 09.07.2017 р. о 03 год. 00 хв. А у п. 22 Акту, де має бути вказано дату і час відбору, записано: «3:20: запропоновано здати аналіз сечі - здати не може за відсутності фізіологічного бажання (запропоновано пити воду; 4:00 не може здати - запропоновано пити воду (п'є небагато роблячи вигляд; відмовляється від здачі сечі після випитих 3х літрів. Всі фактори вказують на ухилення від здачі сечі». Виходить, що Висновок № 0001 щодо результатів медичного огляду був складений в 3.00 год., а запропоновано здати сечу було в 3.20 год. і в 4.00 год. Але це є порушенням порядку складання висновку щодо результатів медичного огляду.

Зранку 09.07.2017 р. мій клієнт звернувся до відділення Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» і здав аналіз сечі, за яким проведені лабораторні дослідження, Результати лабораторних досліджень підтверджують відсутність наркотичних засобів і етанолу у сечі. За результатами цих досліджень моєму клієнту видали Висновок № 0002 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відсутності норми, яка б встановлювала обмежений час здачі аналізу для встановлення стану наркотичного сп'яніння, не можна говорити про відмову або про ухилення мого клієнта від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Крім того, така відмова становить окреме адміністративне правопорушення, а мій клієнт притягається до адміністративної відповідальності саме за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.

Важливо відзначити, що Інструкцією передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук (п. 12 розділу ІІІ). Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (п. 13 розділу ІІІ).

Отже, навіть при утрудненому сечовипусканні мого клієнта лікар-нарколог міг запропонувати моєму клієнту зробити дослідження слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, крові. Цього не було зроблено, бо про це нема відомостей у акті медичного огляду. Вини у цьому мого клієнта нема.

Відповідно до п. 15 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Тобто діагноз про стан сп'яніння може бути зроблено лікарем за наявності результатів лабораторних досліджень, а не лише огляду. Лікар-нарколог не мав лабораторних досліджень щодо мого клієнтана. У п. 21-24 Акту медичного огляду № 0001 не записано відомостей щодо проведення лабораторних тестів. Тому у лікаря не було підстав зробити діагноз про стан сп'яніння. Постановлення ним діагнозу про стан сп'яніння без проведення лабораторних досліджень суперечить вимогам Інструкції.

Відповідно до п. 22 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Отже, ніяких доказів наявності наркотичних засобів в організмі Прилєпкіна під час керування транспортним засобом, що було б доведено результатами лабораторних досліджень, у матеріалах справи нема. Висновок № 0001 щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння слід вважати недійсним, бо він складений без проведення лабораторних досліджень. Протокол про адміністративне правопорушення серії, який складений на підставі недійсного висновку № 0001 щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння, не може бути належним доказом вчинення правопорушення.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» неприпустимим є спрощений підхід до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП. 

У діях мого клієнта відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. А тому прошу закрити провадження по справі про адміністративні правопорушення відносно нього на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

___________ адвокат Стеценко Ю.В.

 

Суд задовольнив це клопотання, закрив провадження у справі за відсутністю в діях особи, щодо якої складено протокол про адмістративне правопорушення, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. 

Элитная бижутерия, Розірвання шлюбу, Расторжение брака, Юридические услуги, Адвокатські послуги